Oeko-Tex® Standard 100 — це система незалежних перевірок текстильної продукції на вміст шкідливих речовин. Перевірки проводять 15 науково-дослідних інститутів Європи та Японії, які співпрацюють в рамках організації Oeko-Tex® — Міжнародної спільноти по дослідженню та контролю в області текстильної екології.
Розробка цього стандарту виникла через зростаючу зацікавленість широкої аудиторії в Європі на початку 1990-х рр. до якості тканин і особливо — до хімікатів які використовуються у виробництві. Преса цього часу широко висвітлювала випадки, коли в текстилі виявлялися отруйні речовини. Це закономірно викликало у споживачів підозрілість щодо будь-яких хімічних речовин взагалі.
Однак без них сучасне виробництво текстилю неможливе. Саме завдяки успіхам хімії тканини придбали цінні властивості, які сьогодні сприймаються як щось само собою зрозуміле: вони пофарбовані в модні і стійкі кольори, довговічні і прості в догляді.
Разом з тим до появи Oeko-Tex® Standard 100 в текстильній промисловості дійсно був відсутній стандартний набір критеріїв, який би дозволяв однозначно оцінити безпеку текстилю для здоров'я людини. Австрійський текстильний науково-дослідницький інститут і Науково-дослідницький інститут Хоенштайн (Німеччина) об'єднали зусилля для розробки такого стандарту. Oeko-Tex® Standard 100 був впроваджений в 1992 році під девізом “Довіра текстилю” (“Confidence in Textiles”).
Сьогоні Oeko-Tex® Standard 100 — це:
- - єдині критерії сертифікації для підприємств усього світу, що допомагає згладити відмінності у вимогах до безпеки текстилю в різних країнах;
- - регулярний контроль текстилю на всіх стадіях виробництва — від сировини до готового виробу;
- - щорічне уточнення критеріїв з урахуванням чинного законодавства та новітніх результатів наукових досліджень.
У процесі сертифікації кожен наданий виробником зразок проходить перевірку більш ніж по 100 критеріям. В ході лабораторних досліджень визначаються:
- - шкідливі речовини, заборонені законом (канцерогенні барвники);
- - речовини, регламентовані законом (формальдегід, пластифікатори, важкі метали, пентахлорфенол);
- - речовини, що вселяють побоювання, але поки не заборонені і не регламентовані законом (пестициди, аллергизирующим барвники, оловоорганические з'єднання);
- - інші параметри, які мають профілактичне значення для здоров'я споживача (сприятливе для шкіри значення pH, стійкість забарвлення).
При визначенні безпеки текстильного виробу враховується його призначення. Наприклад, до постільної білизни пред'являються більш суворі вимоги, ніж до тканини для штор, і ще більш суворі — до дитячого білизни або м'яких іграшок. Спеціальні методики досліджень дозволяють моделювати потрапляння шкідливих речовин в організм оральним, дихальним або шкірним шляхом.
Щоб готовий текстильний виріб відповідав вимогам Oeko-Tex® Standard 100, їм повинні відповідати всі його компоненти без винятку. Наприклад, в разі одягу нормам стандарту повинні відповідати не тільки основна тканина, але і швейні нитки, вставки, набивка, а також нетекстильна фурнітура (блискавки, кнопки, заклепки і т.п.). Тому сертифікат Oeko-Tex® Standard 100 означає, що кожен використовуваний компонент або був сертифікований виробником окремо, або був закуплений у постачальників, що мають даний сертифікат.
В цілому вимоги Oeko-Tex® Standard 100 набагато суворіші за вимоги чинного законодавства і часто їх попереджають. Саме тому знак Oeko-Tex® Standard 100 служить гарантією безпеки текстилю для здоров'я людини.